Плачет женщина, спасенная Тобою!
Слезы благодарности текут
Не ручьем, а бурною рекою,
Грязь смывая, исцеление несут!
Плачет женщина, омытая Любовью!
За ее грехи Любовь на крест взошла!
Подарив ту жизнь, где нету боли,
Где победа, радость и весна!
Плачет женщина. Как дивны слезы счастья!
Подарить их может только Бог!
Эти слезы – знак: она причастна
К жизни вечной! Ах, какой восторг!
Плачет женщина, ее Ты знаешь лично,
Ведь ее Ты спас от адского огня!!!
…А была к погибели так близко…
Эта женщина, Иисус мой, это я !
Комментарий автора: Плакала, слезы лились рекой, но улыбка не сходила с лица! Слезы счастья, вызванные Духом Святым!!!
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 5412 раз. Голосов 7. Средняя оценка: 4,86
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Xrani vas Gocpod' Iisus! Комментарий автора: Взаимно!
Svitlana Momot
2009-06-11 06:12:56
Надежда, прекрасно. Очень понравилось.
10 Так, говорю вам, бывает радость у Ангелов Божиих и об одном грешнике кающемся.
(Лук.15:10) Комментарий автора: Спасибо, дорогая сестра. Благослови вас Бог.
Дорогая моя сестричка,а ведь это стих и обо мне...Спасибо!!! Комментарий автора: Спасибо, Галочка! Благословений!!!
Богданова Наталья
2010-03-25 19:22:13
Слава Господу!
Он дает эти слезы очищения и еще собирает их в сосуд!!!
Благословений, родная! Комментарий автора: Спасибо, Наташенька, за отзыв! И тебе благословений обильных от Господа нашего!!!
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Публицистика : мысли в авоське-33 - irina kramarenko От даты рождения до даты смерти-этот отрезок времени называется ЖИЗНЬ.Вот в этот отрезок жизни нужно использовать всю мудрость Великого Учения,полученного нами в назидание от предков наших....
